Американський бульдог: огляд породи

Собака, яку по праву можна назвати втіленням могутності і гідності, — це американський бульдог, одна з найунікальніших чотириногих порід, які сьогодні можна зустріти у світі. Крім того, це найближчий родич знаменитого англійського бульдогу.

Амбуль - собака досить потужна і дуже гармонійно складена. Пси цієї породи більші, ніж суки, які виглядають більш витончено.

Таблиця. Співвідношення зростання та ваги у американського бульдогу

Зростання, см58,5 - 68, 553,5 – 63,5вага, кг34 – 5227 – 38

Голова таких собак зазвичай об`ємна, квадратної форми, зверху трохи плоска. Морда задоволена широка з розкритими ніздрями. Нижня щелепа амбулій сильна, добре виражена. Зуби великі та рівні, а губи мають чорне забарвлення з можливими рожевими вкрапленнями. Вуха, що розташовуються високо на голові, формою нагадують «розочку».

Тіло американських бульдогів компактне і дуже мускулисте. Груди середні, а ось спина демонструє значну силу і силу. Задня частина також досить широка, а лапи досить великі. Дана порода має потужний хвіст без будь-яких заломів, що звужується до кінця.

Перше враження, яке виникає, – американські бульдоги вантажні та неповороткі. Але насправді ці собаки неймовірно спритні та швидкі.

Зазвичай шерсть амбулів пофарбована в білий колір з різними плямами (чорними, коричневими, тигровими або палевими). Бажано, щоб кількість білого кольору була не менше 50%.

Одна з назв амбуля – старий сільський бульдог. Це ім`я собаки отримали через те, що переселенці у Нове Світло брали із собою своїх вірних товаришів бульдогів, щоб ті охороняли їх та допомагали в роботі на фермах та ранчо. Звичайно, у ті часи ніхто не стежив за чистотою породи, а фермери вирощували псів на свій розсуд.

Так кілька століть американські жителі розводили подібних собак без допомоги кінологів та заводчиків. Тривало це до 1910-х років. Тоді на потужних бульдогів звернули увагу колекціонери бойових собак. Але досі заводчики не дійшли єдиної думки з питання, яке коріння у старих сільських бульдогів. А все через наявність різних локальних типів, що з`явилися через те, що спочатку вогнища розведення були ізольовані один від одного.

Більшість авторитетних заводчиків схиляється до думки, що американські бульдоги – це нащадки староанглійських собак. А в Америку їх завезли переселенці. До речі, про цих собак розповідають у своїх книгах письменники Джек Лондон та Ернест Сеттон-Томпсон.

Характер американських бульдогів

Незважаючи на грізний вигляд, ці вихованці досить доброзичливі щодо людей. Амбулі – люблячі чотирилапі, які чудово ладнають і із задоволенням проводять час з дітьми.

Але в той же час у разі найменшої небезпеки вони відважно кинуться на захист господаря. Це дуже сміливі собаки, які готові охороняти того, кого люблять.

Назвати їх «простими» неможливо. Амбулі вперті і норовливі. Вони люблять домінувати по відношенню до інших собак. Їхнє основне прагнення – бути головним у будь-якій ситуації. Американського бульдога складно змусити щось зробити, якщо він цього не хоче. Тому у своїх намірах господар має бути наполегливим та непохитним.

Оскільки у амбулій добре розвинений інстинкт охоронця, з незнайомими людьми їх варто знайомити з обережністю, даючи зрозуміти, що саме ця людина не становить для господаря жодної небезпеки. В основному представники цієї породи погано уживаються з іншими вихованцями своєї статі. Їм властиво переслідувати тварин, що тікають, а ще вони дуже люблять ловити кішок.

Різновиди та стандарти породи

Сьогодні заводчики налічують 4 різновиди породи американський бульдог, які виникли через те, що спочатку ареали розведення були ізольовані один від одного.

Кінологи виділяють такі типи:

• класичний амбуль. Цих собак відрізняє велику вагу. Великі особини можуть досягати 60 кілограмів. Класичний американський бульдог – це чистокровний представник породи. Ще до них застосовується визначення - тип Джонсона, названий так на честь заводчика. Прародители цього – найкращі представники породи, зуміли зберегти первоздані якості;

• бульдоги типу Скотта. Це робітники представники породи. Для їх виведення були схрещені собаки класичного та робочого різновидів. Цих псів відрізняє середній розмір, незвичайна сила, витривалість і сильна щелепа;

• собаки типу Вільямсона були виведені шляхом схрещування представників великих агресивних та швидких псів з витривалими та потужними собаками класичного різновиду;
• амбулі типу Пеінтера вийшли внаслідок змішування кровей собак типу Скотта та представників класичного типу. Це найбільш спокійні та врівноважені вихованці, віддані господарям. Але, як і інших родичів, їх характеризує сила та міць. Щоправда ці собаки мають невелику вагу.

Кінологи визначили конкретні стандарти для цієї породи. Під них підходять усі різновиди амбулів. За класифікацією FCI, ці грізні собаки перебувають у групі 11 «Невизнані породи».

Усі представники повинні мати такі пропорції: корпус витягнутої форми, індекс розтягнутості коливається приблизно від 103 до 108%. Індекс формату (ставлення косої довжини тулуба до висоти в загривку) не повинен перевищувати позначки 8%. Ще один показник – це глибина грудної клітки. В ідеалі вона дорівнює половині показника у загривку. Шия та голова по довжині повинні бути приблизно однакові. Розмір морди не повинен бути вищим за позначку 7 сантиметрів, при цьому вона становить близько 25 – 35 % від розміру голови. Ідеальною вважається морда, що укладається у рамки від 5 до 6,25 см.

Шерсть у американських бульдогів коротка, по довжині близько одного дюйма – 2,54 сантиметри. Вона може бути як м`якою, так і жорсткою, але не допускається кучерявий або перистий покрив. Для ваги та зростання собаки також передбачені допустимі пропорції. Ідеальним вважається собака зростом 64 сантиметри та вагою 55 кілограмів.

Неприпустимі вади в екстер`єрі амбулів

Представникам даної породи властива сміливість та відвага. Тому одним із найбільших недоліків, неприпустимих для амбулій є зайва боягузтво і боязкість. Крім того, ці бульдоги не повинні виявляти агресію по відношенню до людини та тварин. Вузькі голова та морда також говорять про відхилення і є серйозним недоліком. Серйозною пороком у породі амбулій є наявність косоокості, будь-якої асиметрії органів зору, а також надто опуклі очі.

Оскільки за стандартом спина у цих тварин має бути прямою, то сутулість, провалений або горбатий поперек, вузький таз і плоскі груди, слабка мускулатура та вузькі стегна також відносяться до пороків. Рухи цих собак повинні бути скоординованими, потужними і пружинистими. Не допускається відхилення від цієї норми і будь-яка «сплутаність у ході». Неприйнятні також заломи на хвості та маленька вага: для кобелів – менше 35 кілограмів, а для сук – менше 27.

Секрети виховання та поради з дресирування

Розраховувати на те, що з амбулем буде легко та просто, не варто. Виховання та дресирування цих собак – складна і копітка праця. Щоб навчити вихованця виконувати команди та змусити його слухатися, доведеться витратити чимало часу.

Є кілька правил, яких рекомендують дотримуватися досвідчені собаківники:

• оскільки цуценята американських бульдогів люблять гризти і кусати все, що трапиться їм на шляху, потрібно з перших місяців життя дати зрозуміти їм, що гризти взуття, меблі, а також хапати за ноги членів сім`ї, не можна. Для цього, коли у собаки виникне бажання прикусити щось заборонене, потрібно відволікати його іграшками, тим самим даючи зрозуміти, що іграшки гризти можна, а руки та ноги господаря – ні. Крім того, якщо щеня все-таки вкусило господаря, необхідно продемонструвати йому, що це боляче, голосно вигукнувши: «не можна» або «фу»;
• оскільки амбуль - досить велика порода, потрібно не прогаяти час навчити його ходити поруч. Інакше пес просто скрізь «тягатиме» господаря за собою.

• щоб навчити вихованця крокувати біля господаря, потрібно під час прогулянки якнайчастіше міняти траєкторію руху. Це покаже собаці, що не визначає шлях, а господар. За зразкову поведінку цуценя слід заохочувати смаколиками, а за порушення дисципліни – смикати повідець і гучним вигуком команди;
• найкраще привчити американського бульдога бурхливо не радіти зустрічі з людьми, що прийшли в будинок. Адже великий собака просто може збити з ніг того, хто менший за вагою. З дитинства спроби у пориві радості стрибнути на людину необхідно припиняти гучним та владним словом «Не можна!». А людина, що прийшла в будинок, повинна спочатку постаратися ігнорувати велелюбного собаку;
• оскільки амбулі дуже допитливі, їм приносить задоволення ритися у смітті і підбирати все неїстівне з землі. Від цієї звички також доведеться позбавлятися. Для цього потрібно навчити собаку команді «Фу!». У момент, коли щеня буде націлене на те, щоб з`їсти щось заборонене, можна легко шльопнути його прутиком по крупу, облити водою або ж кинути в нього чимось легким, супроводжуючи дії необхідною командою. Цуценя має злякатися і кинути неїстівний предмет, але при цьому собаці не повинно бути боляче. Швидше тут спрацьовує ефект несподіванки;

• з перших місяців життя амбулею необхідно починати знайомити із собаками різних порід. Це необхідно для соціалізації чотириногих та придушення можливої ​​агресії.

Як кажуть досвідчені заводчики, головне правило, яким потрібно керуватися при вихованні таких собак: поблажки неприпустимі! Оскільки, якщо хоч раз амбуль надійде на власний розсуд, змінити його подальшу поведінку буде вже не просто.

Відео - Походження та характер американських бульдогів

Господар визначив для свого вихованця одне з головних правил - собака не повинна входити до спальні. Але щеня злякалося грози або просто скучив, тому хоче опинитися ближче до людини. Тут не можна давати слабину, інакше амбуль постійно використовуватиме жалісливий погляд, маніпулювати або навіть без попиту пробиратися до спальної кімнати. Тому так важливо виявити твердість і не відступати від рішення.

Правила утримання

Амбулі чудово почуваються як у приватному будинку, так і в просторій квартирі. Але в другому випадку важливо дотримуватися наступного правила: оскільки американський бульдог відноситься до робочих собак, йому потрібно багато часу проводити в русі. Тому так важливо забезпечити вихованця інтенсивними тривалими прогулянками. Причому недостатньо вийти і посидіти годину на лавці, надавши амбуля самому собі. Важливо пройти з вихованцем кілька кілометрів, погратись з ним на майданчику. Так, щоб собака побігав і реалізував свої інстинкти.

Американські бульдоги відчувають себе щасливими, коли можуть допомогти своєму господареві. Але важливо, щоб робота була собакі під силу і пес не перетрудився. Щоб собака відчувала себе добре, їй потрібно активно рухатися не менше години на день.

Що стосується зовнішнього догляду, то він зовсім не втомлює. Купати собаку необхідно не частіше ніж один раз на місяць. Також іноді прочісувати шерсть щіткою.

Також необхідно акуратно очищати вуха від забруднень і протирати очі за необхідності. Варто враховувати також той факт, що у амбулій підвищено слиновиділення. Для утримання вихованця в будинку потрібно придбати:

• підстилку;
• миски для годування та пиття на підставці;
• нашийник з повідцем;
• намордник;
• засоби гігієни - шампунь для купання та щітку для вичісування вовни;
• корм та ласощі для дресирування;
• іграшки.

Чим годувати американського бульдогу?

Особливу увагу також потрібно звернути на раціон вихованця. Собакам цієї породи рекомендується змішане харчування. Якщо цуценятам необхідно їсти тричі на день, то дорослим особам потрібно всього два прийоми їжі.

Спочатку після покупки цуценя потрібно продовжувати давати йому той же корм, яким його годував заводчик. Згодом рекомендується підбирати корм згідно з перевагами та потребами собаки.

Як основний для раціону рекомендується купувати якісний сухий корм. Якщо є потреба, можна замінити його на вологий. Натуральні продукти можна давати як доповнення та прикорм.

Варто знати, що тільки корми високого класу можуть задовольнити потреби собаки у необхідних речовинах та мікроелементах.

Як прикорм вже з дитинства в раціон вихованця можна включати каші з різних круп. Після того, як малюкові виповниться 3,5 місяці, до його раціону слід починати додавати субпродукти. Відмінним варіантом підгодівлі стануть також кисломолочні продукти. Можна також давати будь-яке м`ясо, крім свинини.

А ось їжу з господарського столу, солодку та солону їжу давати заборонено. Втім, як і порушувати режим годування.

Як вибрати собі чотирилапого товариша?

До вибору собаки цієї породи необхідно підходити відповідально, оскільки американські бульдоги – це не декоративні собачки, з якими можна якось упоратися.

При виборі майбутнього улюбленця кінологи рекомендують звертати увагу на такі моменти:

• вік цуценя, що купується, повинен бути 1,5 – 3 місяці. Це оптимальний час для переїзду до нової сім`ї та початку виховання;
• чотирилапим малюкам обов`язково повинні бути поставлені всі необхідні для їх віку щеплення та тавро, що підтверджує чистоту породи;
• із документів повинні бути присутніми: ветеринарний паспорт з усіма необхідними відмітками, цуценяча картка з підписами, печатками, а також адресою заводчика;
• щеня має виглядати здоровим і міцним. Про його стан розповість поведінка - малюк повинен бути жвавим і веселим, але в жодному разі вороже налаштованим або боягузливим. Ці риси характеру лише посиляться з роками;
• шерсть малюка має бути гладкою і блискучою, а шкіра – без почервоніння;
• щоб подивитися стан цуценя, потрібно поставити його рівно. У такому стані лапи повинні бути паралельно, а спина бути прямою. Цуценя не повинно клишонити, необхідно, щоб воно пересувалося вільно і легко;
• перед покупкою чотирилапого товариша варто обмацати. Боки і животик не повинні сильно виступати (виключення, якщо щеня поїло прямо перед оглядом). Інакше це свідчить про можливу наявність гельмінтів;

• у віці від півтора до трьох місяців у цуценят зазвичай прямий прикус. В ідеалі вже починає простежуватися слабке перекушування. У цей час вже починає проявлятися чорна окантовка на губах;
• необхідно звернути увагу на вуха: вони повинні бути чистими всередині, там не повинно бути вушних паразитів чи ознак будь-якої алергії;
• хвіст у цуценя повинен бути прямим, товстим біля основи і без будь-яких заломів по всій довжині;
• взаємна симпатія.

Якщо хочеться купити цуценя з родоводом, то не варто розраховувати на те, що вихованець дістанеться безкоштовно або дешево. У середньому за хорошого малюка заводчики просять 500-600 доларів. Ціна може змінюватися залежно від родоводу та звань, які на виставці завоювали його батьки.

Кінологи рекомендують: вибираючи собаку даної породи важливо дивитися не лише на документи, але на зовнішні особливості та характер цуценя. Тоді малюк виросте не лише добрим другом, а й відважним захисником.